- відважувати
- техн. отве́шивать (взвешивать)
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
відважувати — ую, уєш, недок., відва/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Зважуючи, відділяти частину від цілого. 2) перен., розм. Ударяти чим небудь. 3) Відхиляти що небудь важке. Відважити двері … Український тлумачний словник
підважувати — ую, уєш, недок., підва/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Підіймати що небудь важке, застосовуючи підойму, підвагу. || Підіймаючи за допомогою підойми, підваги, відривати, віддирати або посувати вгору що небудь прикріплене, прибите. || Підпираючи… … Український тлумачний словник
попідважувати — ую, уєш, док., перех. Підважити багато чого небудь … Український тлумачний словник
відважувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підважувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідважувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відважити — див. відважувати … Український тлумачний словник
відважування — я, с. Дія за знач. відважувати … Український тлумачний словник
відважуватися — I уюся, уєшся, недок., відва/житися, жуся, жишся, док. Наважуватися діяти, робити що небудь, пов язане з небезпекою; насмілюватися. II ується, недок. Пас. до відважувати … Український тлумачний словник
наважувати — ую, уєш, недок., нава/жити, жу, жиш, док., перех. 1) розм., рідко. Зважувати, відважувати велику кількість чого небудь. 2) діал. Накладати, навантажувати велику кількість чого небудь. 3) діал. Навалюючись, лягаючи на кого , що небудь, тиснути… … Український тлумачний словник
підважити — див. підважувати … Український тлумачний словник